Йому завдячуємо ми
Всьому тому, що знаємо,
В той час, як ми були дітьми́,
Коли усе вивчаємо,
Все те, що нас учитель вчить,
Знаннями обдаровує.
Цим самим нас він в тую мить
На гідний шлях скеровує,
Даючи нам оті знання,
Що можуть знадобитися,
Аби не йти лиш навмання
В житті і не коритися
Проблемам, труднощам своїм,
З якими нам зіткнутися
Прийде́ться якось, щоби їм
Навік вдалось минутися,
Коли знання, що вчитель дав,
Як слід ми застосуємо
Й без зайвих слів, без зайвих справ
Дорогу проторуємо
Ми до щасливого життя
Із тим, що зараз маємо,
Аби настало майбуття,
Якого так бажаємо.
За це честь вчителю й хвала,
Низький уклін даруємо,
Щоб доля світлою була
Його також. Цінуємо
Усі знання, що він нам дав.
Із ними ми все зможемо
Й досягнемо все, що бажав
Він нам, все переможемо.
Євген Ковальчук, 01. 03. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Євген Ковальчук