МИНАЄ РІК СТРАЖДАНЬ, ЖАХІТЬ І БОЛЮ
Минає рік страшний, гіркий, болючий,
Який приніс нам сльози, горе й страх,
Коли раschист, убивця той смердючий,
Ракети запускати став не в снах.
Минає рік, коли ми на світанні
Прокинулись від обстрілів орди,
Від вибухів і ди́му огортанні,
Жахіття скуштувавши і біди́.
Минає рік, як орки увірвались,
І вторгнення вже повне відбуло́сь,
В безпеці більше ми не почувались,
Вбивати нас сміття те узяло́сь.
Минає рік. Ні дня без втрат і болю,
Ні дня, щоб наша крівця не текла,
Змінилась наша доля на недолю,
Орда проклята шлях до нас знайшла.
Минає рік. Ми всі, неначе в пеклі,
Де плач і крик, і вибухи, й вогонь,
Де з ворогом бої ідуть запеклі,
Де ми синів втрачаємо і донь.
Минає рік важкий для України,
Історію він кров’ю нам писав,
Який приніс нам згарища й руїни,
Бо ворог-терорист на нас напав.
Минає рік. В сльоза́х ми потопаєм,
Бо ворог забирає в нас життя,
Усі в молитві Господа благаєм,
Аби позбутись нам орди-сміття́.
Минає рік страждань, жахіть і болю,
Навали озвірілої орди,
Не вб’ють потвори нашу сильну волю,
Та залишають скрізь свої́ сліди.
Минає рік, який ми не забудем,
Історію, що кров’ю нам писав,
А ПЕРЕМОГУ ми в війні здобудем –
Госпо́дь нам шлях до неї показав.
23.02.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР