Для когось ти може і звешся «февраль»,
Дмеш холодом і духом руським…
Для мене ж ти - лютий, лютіший на жаль
Жорстокого бога етрусків.*
Ти хоч найкоротший, а все забруднив,
Кровавими плямами дати…
Чи може і правда, що злобний Упир
Людських прагне жертв і сектанти
Йому догоджають? чи сам сатана
В цей місяць виходить із пекла
І п’є нашу кров? тільки скрізь імена
Тих жертв безневинних, нестерпних…
Для когось ти місяць -«за крок до весни»,
То Масляна, сани та коні…
А я бачу дуло страшної війни,
Такої що серце холоне.
Хотілось би видрати з календарів
Тебе наче аркуш паперу…
Та скільки здолати ще тих Упирів
Нам треба, щоб новую еру
Відкрити? щоб біль втамувався і гнів,
Щоб лють відпустила назавжди…
Щоб ми не жахалися лютого днів,
Стань місяцем нашої Правди!
Не хочу я вірити в Чорних богів,
Наш Світлий зламає їм ноги…
За лютим весна, і той місяць святий,
Що нам принесе Перемогу!
́
*Фебруус (лат. Februus) - етруський бог підземного царства, де мешкають душі померлих , також подавач багатства, смерті, очищення...
24.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)