[i]« Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька...»[/i]
М. Сингаївський
І
У сни прилітає весна
і з нею хороші новини –
неначе, минає війна
у перші свої роковини
і наче, у неї дебют –
остання зимова відлига,
і як переможний салют
скресає у повені крига.
Усе ж бо минає, либонь,
у час найлютішої ночі...
душа поринає у сон
і чує сигнали урочі.
ІІ
Полину у рідні краї,
побачу узори на хаті,
побілені стіни її
і призьбу червоної масті,
гладущики в ряд на тину,
у небі зорю вечорову,
придумаю їй колискову...
ось тільки рукою змахну
сльозу і у маєві сну
послухаю мамину мову...
ІІІ
Душа оніміє на мить...
стає золотою блакить,
у лузі квітує калина...
Із неба очима століть
на білий обламаний квіт
вдивляється вся Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: I.Teрен