Поліська квітка пахне віршем,
Її краса заквітчана вінцем.
Слова безсмертні стали віщими,
Народжені маленьким олівцем.
Краса душі напоєна росою,
Нектаром лісу, запахом лугів.
За скарб було їй слово і за зброю,
Коли думки сягнули берегів.
Сопілка знає цього лісу пісню,
Де причаївся папороті цвіт,
Любов жива, крізь млу багатолітню
Вона іде до нас у грішний світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2023
автор: Шостацька Людмила