Звитяга

Простір  широкого  поля,
Сяйво  священного  стягу
Стану  під  нього  й  промовлю
Свою  останню  присягу!
Тінню  незримою  стану
Землю  торкнувши  вустами,
Серцем  покличу  ту  силу
Що  розквітала  віками!
І  у  блакить  лазурову
Серце  своє  загортаю
Ллються  потоки  криваві
Небом-від  краю  до  краю…


Серце  моє  з  усіма  нескореними,  хто  бореться  і  переможе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2023
автор: Birute Lange