Право на щастя дарує природа,
Думи лягають мені на чоло.
Сутінки, вітер і знов прохолода...
Де ж та весна...Її ніжне тепло?..
Десь забарилась? Чи може гордує?
Чи заховалася десь за бугром?..
Знов непогода...Невдачі віщує?
І сум"яття, і печаль за вікном.
Вже допекли непогодні капризи,
Та не спинити їм древа буття.
Прийде весна...І природі важливо,
Щоб ожило все навкруг до пуття.
Вітром грайливим пора вже війнути,
Лагідним, щирим і щедрим теплом,
Сяйвом живим вже пора спалахнути,
Щоб ожило все навколо кругом.
Щастя відчує і дуб, і береза,
Вишня всміхнеться мені під вікном,
Стане прозорим повітря і небо,
Щедра земля усміхнеться добром.
І оживу я від дива природи,
Втому і болі зимі залишу.
Прийдуть до мене весняні пригоди,
Я їх з собою в життя понесу...
Нині живу я у сина, у Польщі,
Кличе весна у Долинську мою...
Та ще стоїть та війна на помості,
І додає в душу й серце жалю...
Право на щастя дарує природа,
Вірю ще я, що його я вловлю...
Ждуть мене дома і хата, й городи,
Я обіцяю до них я вернусь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2023
автор: геометрія