Давня зима (2022)

пусті  місця  над  площею  у  каруселі,
над  аркою  дві  цифри  двадцять  два*,
і  відчуття  непримиренної  дуелі,
над  прірвою  закінчились  слова...
іще  музей  і  стовп  нерукотворний,
іще  ікри,  горілки  і  питва,
народний  празник,  буревій  холодний,
нема  людей,  на  ярмарці  нема...
зметає  хуговій  ялиць  дитяче  свято**,
розбите  скло  крихтить  на  підошва́х,
і  новорічні  кулі  падають  у  сніг  затято,
залізні  кулі  вже  заряджені  в  птахах.
сідає  мрія  у  ангар  довічно,
сніжинка  топиться  сльотою  по  лицю,
Ще  розцвіте  її  стокрила  квітка  слічно,
Тепло  знайде,  прилине  радісну  весну.

*новорічна  арка  у  зимове  містечко  2022
**сильний  вітер  повалив  новорічні  дерева
https://www.unian.ua/incidents/yalinkopad-v-ukrajini-u-lubnah-i-oleksandriji-viter-povaliv-golovni-novorichni-dereva-foto-video-novini-ukrajina-11672215.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2023
автор: Валерій Лазор