Без пафосу – час вторгнення проспав,
Після ночей тривожних у безсонні,
Коли дев’ятий рік вже ворог лютував
На сході, у кривавій тій безодні.
Та через день був там, де треба бути.
І понеслось все вихорем подій,
Що навіть розумом і не збагнути,
Коли за світло світу йде двобій.
Міста палають, смерть гуляє
По нашій рідній найкрасивішій землі.
Орда життя із її серця вириває,
Та встали скелею всі доньки і сини.
Орду кремлівську б’ють нещадно,
Аби надалі розквітали всім сади.
І як би не було нам зараз складно,
Та перемога буде нашої весни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Юрій SH(Шторм)