По засніженій стежині,
Що так вилась у долині -
Походжала мила пані,
Все ховаючись в тумані
Білолиця, неповторна,
Хоч і трішечки мінорна
Та казковості у неї
Вистачало на ідеї
Вранці вміла господиня
Появилась, як майстриня,
Сміло поглядом княгині
Роздала накази дивні:
Ти морозе, малюй вікна,
Додавай краси до світла,
Стильні ще створи наряди -
Для чарівнішої зваби
А ти дужа хуртовино,
Огорни сади красиво,
Ізумруд додай на віти,
Щоб розквітли, ніби квіти
Ось, майстриня гарні стрічки
Простеляє біля річки,
Вся природа в дивнім стані,
Буде світ, як на екрані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик