Зима цього року була теплою, і в другій половині січня випнулися з-поміж трави на газонах біло-рожеві кружальця стокроток. Незабаром забіліли дзвіночки підсніжників, а потім синіми чашечками розквітли крокуси. І нарешті, повіривши в ранню весну, засяяли жовтими сонечками нарциси.
І якраз у той час, коли ніжні квіти відкрилися теплу, а ми вийняли зі сховку легкі черевички, прийшов зимовий холод. Уночі підкрався мороз, а зранку затанцювали в повітрі сніжинки.
Дивно влаштоване життя на Землі. Як тільки життєтворча сила породжує щось прекрасне, з*являється інша сила, яка вбиває. Причому нападає в той час, коли жертва менше за все чекає підступу, зради; коли вона найбільш відкрита, довірлива; коли їй якраз дуже хочеться жити, радіти, любити - цвісти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Мирослава Жар