Знає кожная людина –
Служить нам усім драбина,
Щоб на ній же піднімались,
Також щоби опускались
Ми, як треба нам на гору
В певний час, у певну пору
Місця певного дістатись.
Щоб до нього нам дібратись.
Як, бува, ліфта немає,
То драбина помагає.
Є для цього в неї сходи,
Де за нашої бо згоди
Ноги впевнено ступають.
Руки ж водночас тримають
Їх чи то, можливо, боки,
Щоби не було мороки,
Щоби нам чи підніматись,
Чи із неї опускатись
Важко не було, щоб зручно
Кожен з нас, благополучно
Лиш завжди користувався
Нею, щоб і не вагався,
Як у тому є потреба.
Тільки й про безпеку треба
Кожному з нас пам’ятати,
Щоб не впасти й не зламати
Щось собі, бува, крий боже.
Та вона нам допоможе,
Щоб драбина не упала,
А успішно слугувала.
Євген Ковальчук, 11. 03. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Євген Ковальчук