Зупинятись на вулицях тихих містечок,
Між брудними слідами ворон на снігу.
У думках, що з метеликів й милих сердечок
Знов роздмухати в мріях шалену жагу.
Зупинятись тоді, коли втома здолала,
Де самотність й пітьма запалити свічки,
Коли смуга брехні ще суцільна і стала,
Але хочеться жити, щоб все навпаки.
Зупинятись тоді, коли знову в ресурсі,
Коли білим прикрито всю темінь і бруд,
Заблукати в собі... Де ж тут вихід? ,– не в курсі...
І осмислити власний життєвий маршрут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Ася Оксамитна