Привіт... хоча минуло трохи літ,
Так само я скажу тобі: "Привіт!".
Сьогодні перший день весни,
А ми тут... трохи звикли до війни.
Цей рік змінив свідомість і пріоритети,
Триває ця шалена естафета,
Під залпи "Градів", постріли і свисти куль,
Сьогодні - березень війни "два-нуль".
Ті, хто тримають оборону, -
Живі щити, людські кордони,
Доземний Вам усім уклін,
Що не схиляєте колін,
І ми живемо, залишаємось собою,
У ЗСУ - лише Герої!
І най-най-най-, золоті руки у наших волонтерів, -
Дістануть все - від привітання Дорофєєвой до дронів і гелікоптерів,
Я не втомлюся повторити ці слова одні-єдині:
Найкращі люди народились в Україні!
Я так пишаюсь тим, що земляки,
І поряд десь вже Перемоги маяки.
Ми всі, звичайно, тішимось весні,
Але... втомились трохи від війни.
Тримаєм кулаки, схрестили пальці й руки,
Переживем російську кожну суку!
За дім, за рідних, Святу Землю і кордони,
Ми виженемо їх за наші терикони!
Бажаю нам наснаги, сили і удачі,
Ми переможемо, але ніколи не пробачим!
Тримаємось у єдності цинічної проклятої війни,
Ми - України всі сини та одне одному брати!
01.03.23 р. Україна, Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Маргарита Мельничук