А люди що? Вони живі та грішні,
хоча життя триває тільки мить,
гріхів ще не сповідали торішніх,
а вже новими встигли нагрішить.
І так живуть, і наче так і треба
чекають манни, хліба, ковбаси…
допоки смерть не прийде сухоребра
і не погасить ув очах яси,
не відбере всіх постулатів світу,
тебе лишив з Еребом сам на сам.
Та тільки крайня дата на граніті
дорогу відкриває в небеса.
01.03.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Микола Соболь