У кожного свій зоряний час.



                                                     Через  темряву  зими  і  лихоліття  війни  пробивається
                                 до  нас  весна.  Та  не  кожен  зустрічає  весну.  Зла  сила  лютує,
                                 смертю  землю  засіває,  душі  калічить,  долі  ламає.
                                                     У  муках,  болях,  стражданнях  війни,  із  крові  загиблих
                                 братів  і  сестер    й  сліз  пролитих  матерями,  дружинами,  дітьми
                                 народжується  нове  життя,  життя  у  Божій  Правді  і  Любові.
                                                   Та  не  всі  ми  готові  прийняти  те  життя.  О!  жертви  оці
                                 недарма.    Без  смерті  нема  воскресіння.  Даруй,  весно,  усім
                                 нам  прозріння.  Єднається  небо  із  землею,  а  смерть  із  життям.
                                   Її,  смерть  Христос  уже  переміг  на  хресті.
                                                     Земля  героїв  у  лоно  своє  прийняла.  а  весна  надію  на
                                 воскресіння  усім  подала.  І  воскресне  земля,  і  воскреснуть  
                                   наші  душі  і  серця,  і  воскреснуть  наші  мрії.  Бог  втручається
                                   в  усі  події.  Без  нього  нічого  не  стається.  Усе  нам  з  волі  Божої
                                   дається.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: яся