Тепер не маю я жалю -
Здавивши зуби, йдемо далі.
Втрачаю тих, кого люблю…
Тут завірюхи небувалі:
Пече не вітер, а вогонь,
Летять скалки гарячим снігом.
А зупинись і охолонь –
Не встигнеш за шаленим бігом.
Біжу крізь смерч, біжу крізь град -
Всі металеві непогоди.
Не обертаюся назад -
Біжу до нашої Свободи!
Ще довго-довго бігти нам,
Зціпивши зуби до нестями,
Батькам, братам, дочкам, синам
Боротись довго зі смертями.
Але не маю я жалю:
Іще не час – терпіння, брате!
За усіма, кого люблю,
На Тузлі буду сумувати!..
01.03.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Антон Ступка