Не насправді

Ця  пам'  ять  -  як  смерть  серед  дикого  поля
Колючим    вітром  порізане  серце  і  воля
Ці  згадки  -  нитки  останні  до  світу  і  часу
Де  ми  годуємо  розмовами  нічні  тераси.  

Ці  спогади  каменем  в  грудях  і  буднях
Ці  вірші  мов  ремінь,  кроваве    безглуздя
Я  все  прочитала,  до  краплі.  До  скроні
Холодним  металом  твоя  посторонність.  

Ці  сни,  як  тортури  в  німому  полоні
Жалю  за  тим  світом,  розбитим  на  сотні
За  очима  кольору  смарагдів
Крапля  за  краплею  в  тім'я  :  
у  с  е        ц  е        б  у  л  о        н  е          н  а  с  п  р  а  в  д  і.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Shum