[i](роздуми в прощену неділю)
[/i]
Ну що простити можеш ти мені?
Скажи на милість, що тобі я винен?
У тебе світу – все, що у вікні,
і зліплено усе з одної глини…
Але у мене бачення своє:
добра і зла, покори і сваволі…
У кого хоч маленька совість є,
той не розіб’є і чужої долі.
У кого є хоча б мала душа,
хоча б краплина честі, власні діти,
той після себе бруду не лиша,
аби прощення потім не просити.
Я не тримаю в серці всякий «хлам»,
ніколи зла нікому не бажаю.
Лише борги тихесенько роздам
і про образи миттю забуваю!
26.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Олександр Мачула