І от вже бачу я вогні кордону,
За ''сірою'' зоною чужа земля
В машині спить моя родина
Дружина, Донечка моя .
Я дуже рад що їх довіз
на ледве їхавший машині
Война застала нас без ,Віз,
''американка'' з літньою резиной
І от я повертаюсь, а доня спить
і я навіть радію ,
що я піду без їхніх сліз ,
а серце потім оніміє
І обійму свою дружину
скажу їй декілька порад
поки стояли добу в черзі
навчались джипом керувать)
Я відійду вони поїдуть
я довго ще буду стоять
Я ще не можу уявити
що сам тепер лягаю спать
їх заберуть з кордону друзі
поселять в домі для гостей
А я піду пішком без душно
душа з родиною моєй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Андрій Листопад