Славу свою, повсякденно поет шукав
Там, де пісок у лице, та жага нестерпна.
Часто кривавить на правій руці рукав,
Як витираю на лобі червоне й тепле.
Кожен рядок - це пролита поета кров,
Що закипає, коли організм під струмом.
Та через біль я роблю на папері крок
І розчиняю себе у чорнилах суму.
Десь понад лісом ще зійде моя зоря,
Впевнено зіллються вірші у тепле море.
Буде в житті ще турботи у кобзаря,
Бо тільки слово і кобза долають морок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Zorg