Краса моя, лиш знай про те,
Що дуже я люблю тебе!
І кожен день я згадую про тебе,
Ти, як повітря у моєму небі.
Така легка і рідна в одно час.
Та чи зуміє доля роз'єднати нас.
Але, якщо не маєш почуттів до мене,
То просто напиши й я згину.
З твоїх думок і пам'яті навіки,
Як той листок по осені й до літа!
Але душа моя, ще буде пам'ятати.
Ну, як тебе таку, та й не кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Микола Вітченок