[i]Я оголюю свою душу не для того, щоб ти стріляв,
Відкритих та обеззброєних легко зранити.
Я пишу сумні свої вірші не для того , щоб ти читав,
Просто , це невгамовні думки (мої) у рядки попадали.
Я б хотіла сказати більше, але хтось всі слова покрав,
не відомо , кому всі слова ці насправді належали.
Пам'ятаєш, колись я кохала ? Пам'ятаю і ти кохав,
хтось бентежив нас і ми когось також бентежили.[/i]
[i]Ти оголюєш своє тіло , щоб пристрасті жар не згасав,
Хоч очі твої давно вже почали меркнути.
Дозволь собі догоріти, так як ніхто не згорав,
Бо здається , що тільки тоді нам вдається жевріти.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Божена Гетьманчук