Сумують лави попід снігом
і тишею хворіє парк,
лиш темінь розбавляє світлом
самотній, наче ніч, ліхтар,
чекаючи палких цілунків
і слів жаданих про любов,
хто скуштував кохання трунку,
собі у парку знайде схов,
він збереже їх таємниці,
таке бувало вже не раз,
а зараз тільки сніг іскриться,
танцюючи із вітром вальс.
04.03.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Микола Соболь