Чи хотів би я жити у Нарнії,
Про кохання співати пісні?
Всі ці мрії сьогодні вже марні… Ні,
Іншу долю Бог вибрав мені
Чи хотів би стрічати світанки я
Серед степу на рідній землі?
Їдуть гості до нас, та не танками,
Не ракети летять – журавлі…
Діти сплять і вночі не здригаються
Не ховаються у простинІ
Бач у світі вони там вагаються
Закривати нам небо, чи ні
Чи хотів би вмиватися росами,
Ще не зораним духом полів?
Під Твоїми блакитними косами
Каравани «живих кораблів»*
Не хотів би я жити у Нарнії
Не дурманить мене чужбина
Всі старання я знаю, не марні – НІ!
Та хіба ж в цьому наша вина?
*Скрябін "Люди, як кораблі
2га редакція вірша
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Тарас Слобода