Це кінець! Це прірва
В яку я лечу...
Мені 33 і їй також...
Нафіг мені інші?
Та я їй ніхто...
Піти на той світ?
Або стати чорнокнижником?
Може тоді не буде так боляче...
В храм православний більше ні ногою !
Там помочі і спасіння нема.. нема...
А Ірина мене не згадає ...
Навіть якщо піду в потойбіччя ...
Я не можу без неї жити!!!
Я мрію про смерть...
Чом Азраїл не забирає?
Там в пітьмі буде мені легше...
Вона не моя ... А я навіть не зміг вмерти...
Хоч було багато спроб...
Швидка , мигалки ... І Янгол охоронець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Ростислав Мельничук