Волосся з запахом весни...
Чим заслужив такого в долі?
Такої щирої краси
Торкаюсь ніжно і поволі...
В очах салют із тисяч зір,
Вуста - багряні і пекучі...
Кохаю ...віриш чи не вір
Мої слова тепер рішучі!
Короткий подих..іще раз
Скажу люблю, та не почую
У відповідь ніяких фраз,
Бо це усе у сні малюю...
Наснилась знову, і щораз
Усе той самий ніжний погляд...
Втону у ньому ще не раз,
Бо ти любов, ти моя доля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Христина Браун