Мамо, сьогодні найважчий наш бій

Мамо,  сьогодні  найважчий  наш  бій.
Тільки  не  плач,  мамо,  чуєш?  Не  смій!
Нам  не  потрібні  дощі  тут  і  мряка
Ворог  підступний,  безжальний  чортяка.

Ти  там  на  небі  проси  в  мого  роду,
Хай  подарують  нам  теплу  погоду,
Хай  подарують  нам  твердість  і  міць.
Ворог  тоді  буде  в  пеклі  горіть!

Ми  тут  молилися,  в  Бога  просили
Страх  подолати  і  дати  нам  сили.
Бог  відповів  —  допоможе,  чим  зможе
Але  встрявати  в  війну  -  це  не  гоже.

Ще  Бог  сказав  нам,  мамо,  таке:
Богові  —  Боже,    людям  —  людське
І  ще  сказав,  що  це  наша  війна,
Що  на  Землі  так  багато  лайна!

Мамо,  моїх  побратимів  стрічай,
І  проведи  в    відокремлений  рай.
Щоб  їм  не  бачити  навіть  у  сні.
Того  скаженого    звіра  —  русні.

Ти  з  ними  панькайся  так,  як  зі  мною.
В  пеклі  ми  вже  побували  зимою.
Може  колись  і  мене  так  же  само
В  рай  поведе  побратимова  мама.



 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Валентина Курило