Війна

Хай  би  як  не  лютувала
Ця  страшна  війна,
Хай  би  скільки  не  тривала,
Та  усе  ж  вона

Скінчиться,  мов  сніг,  розтане.
Прийде  мирний  час.
Замість  неї  він  настане
Й  буде  повсякчас,

Бо  цього  ми  всі  бажаєм
Дуже,  палко,  вкрай
І  усіх  сил  докладаєм,
Щоб  наш  рідний  край

Жив  у  злагоді  та  згоді,
Незалежним  був
І  у  волі,  і  в  свободі,
А  не  спину  гнув

Перед  кимось  без  упину.
Ні,  цього  повік
Більш  не  буде!  Батьківщину
Рідну  цілий  вік

Будемо  ми  захищати,
Боронить  грудьми.
Ворогу  її  віддати
Не  посмієм  ми.    

В  нас  вона  одна-єдина
В  світі  цім  усім.
Україна-Батьківщина  –
Наш  коханий  дім,

Де  ми  з  вами  народились,
Де  ми  живемо.
Разом  з  нею  відродились
Ми  і  не  дамо

Знову  впасти  їй,  скоритись.
Будемо  за  край
Рідний  ми  щосили  битись,
Ворогові  край

Назавжди  уже  поклавши.
На  коліна  ми
Більш  не  впадемо,  з  них  вставши.
Боронить  грудьми

Будемо  ми  Батьківщину.
Хай  ми  й  помремо,
Україну  ж  ми  єдину
Будь-що  не  дамо

Ворогові.  І  не  мріє
Він  про  це  нехай.
Хай  і  думати  не  сміє,
Що  здамо  ми  край

Свій  йому,  що  переможе
Він.  І  мови  буть
Жодної  про  це  не  може.
Ворогу  здобуть

Перемоги  не  удасться.
Не  настане  час
Цей  ніколи,  бо  не  здасться
Ввік  же  жоден  з  нас.

Не  посміємо  ми  впасти
Перед  ним  повік
На  коліна,  занепасти,
Коротати  вік

У  його  полоні.  Зможем  
Ворога  здолать.
У  війні  цій  переможем
Ми.  І  панувать

Будуть  в  нашім  ріднім  краї  
Злагода  та  мир.
Житимемо,  наче  в  раї,
Ми,  шалений  вир

Весь  війни,  яка  не  має
Й  краплі  співчуття,
Припинивши  враз.  Триває
Мир  хай  все  життя!


Євген  Ковальчук,  07.  03.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Євген Ковальчук