Стережися найбільшої зброї ‒ дівочих очей!
Не дозволь їм упасти уламками неба у серце,
бо кохання ‒ пекельний вогонь, все-одно обпече.
А ці сльози ‒ як рай, чи, принаймні, ‒ одна з його версій.
Не кажи після всього: ця казка, напевно, чужа,
нам обом не судилось з тобою текти одним руслом!..
Прислухайся до розуму, жінка бо ‒ навіть душа,
а любов така штука, що може зіпхнути із глузду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Віктор Вікторович МАРКОВЕЦЬ