Прийшла весна - і знову білі кроси,
А на землі - і лід, і сніг, і роси.
У Буковелі - гори, заметіль й "вельвет",
А у небі над Києвом й Львовом - багато комет.
Три сиві волосини, - дивлюсь на старі світлини,
Із кожним днем ми наближаєм Перемогу України!
На улюбленій фотці - Собор Святого Юра,
Чарівний Львів, на його фоні минулорічна я...
"Фейсбук" нагадує про рівно рік тому,
Коли фашисти відбирали в нас весну,
Коли ракети з неба - наче сніжні пластівці,
І тільки для паперу ніж, зажатий в кулаці.
Коли у роті гіркий смак від пороху і попелу,
А я тоді наговорила трохи зопалу.
Коли сирени вили так сутужно,
І вибухи по рідній - надпотужні.
Коли спалили "Мрію" й майже знищили Гостомель,
Але розгнівали народ, і пробудилася свідомість!
Коли дорога з Києва до Львова
Залишилась єдиною в житті основой.
Коли на три доби ввели комендгодину,
А ми усі - немов у липкій павутині.
Коли метро закрили і сховали літаки,
А по Вкраїні - скрізь полізли чужаки.
Коли одні і ті ж думки із присмаком помиїв:
Врятуєм Львів, якщо не здасться Київ!
Не віддамо ми Запоріжжя, Харків і Донбас.
Це - друге коло сповіді війни. Без прикрас.
І як до сліз просили: "Щоб Вас всіх! Закрийте небо!",
Але мовчали Штати і Європа, наче так і треба!
Українці йшли на небо до Бога Героями,
Мій дід останній свій подих зробив у кардіології.
І вибухи й тривоги вдень і ніч з усіх сторон,
У голові - самотній Київ, люди у підвалі й похорон.
Й до звільнення області Київської -
Не більше й не менше рівно одного місяця.
Й з усіх боків летять новини і чутки,
А телефон - продовження руки.
І серце завмирає, як перед стрибком в басейн:
Ві'р стронг. Ві'р стей форева фо Юкрейн!*
Я і сьогодні пішки, а не Теслой,
А хтось в війну купує Мерседеси!
Я справді краща, ніж здаюся,
Та вже давно нічого не боюся...
Самотня, тим більше зараз,
Й ніхто не винен, що так доля склалась...
І рік минув, приніс багато горя,
І я тоді іще не знала, дивлячись на зорі:
Що буду зневажать російську мову,
Що стану лікувати душі словом,
"Джек Денієлс" поступиться "Джим Біму"**,
А я знайду свою людину. Особливу.
І взагалі той віски, як повітря чи вода,
І все навкруг крихке, немов зі скла.
Я восьмий раз за рік іду здавати кров,
І повертаємось потроху до основ,
Усе на світі переможе лиш Любов,
І вже немає взагалі умов,
І скільки б не топив за напад їх "шаман",
Гаряча українська лють завжди перемагає план!
Мій брат виріс хорошою людиною,
А Україну відбудуємо, цеглину за цеглиною!
Драматургія - теж потужна зброя,
І Генія перетворила на Героя.
Й вже три людини рідні - Саші,
І всі давно поділені на "наших" та "ненаших".
Цей рік минав так швидко і повільно,
І нас усіх він обернув на сильних!
Я знову все читаю зразу по очах,
А у душі - любов, ненависть, лють і страх.
У затерплій руці - Молотова коктейль:
Ві'р файт енд дай фо Юкрейн***
Велика Земля Великих Людей.
Ми помстимося. Хоча б за дітей!
Бережу фотки, людей, цитати із фраз,
І, цей, давай вже без образ...
04.03.23 р. Україна, Київ
* - We're strong. We're stay forever for Ukraine - Ми сильні. Ми стоїмо назавжди за Україну (англ.);
** - Jack Daniel's; Jim Beam - сорти елітного віскі (алкоголь);
*** - We're fight and die for Ukraine - Ми боремося і помираємо за Україну
#холоднийлютий
#війнавукраїні
#зукраїноювсерці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Маргарита Мельничук