Тут підлизнув, вклонився там... —
Так до мети кладе дорогу...
Дає "гнучка" натура змогу
Йому відкрити купу брам.
Лизатиме так цілий вік,
Бо — це, на диво, люблять люди.
Колись "заслуженим" ще буде
Цей лицемірний чоловік.
Коли ж минеться ваша "міць",
З вас буде нічого узяти,
Вам "затягти" його до хати
Не вдасться навіть силоміць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Патара