Синь проліска – серед війни… отут..
З виттям хижацьким лютих канонад.
Війна… і ситуація складна.
Посеред пекла – зранений Бахмут…
У хижому вогні природа й люд.
Чатує смерть уже із трьох сторін.
Весняний пагін виліз між руїн –
Фортецею стоїть міцний Бахмут.
Криваві дні... Не до весни йому.
Не в зелені – закопчено-рудий.
Кричить: «Вогонь!» крізь гуркіт командир.
Здригається від гуркоту Бахмут.
Із кожним днем обмежують маршрут,
мов Апокаліпсис іде щодня.
Голівку синю пролісок підняв –
Вся Україна молить за Бахмут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Білоозерянська Чайка