Перше Слово було у Бога,
Божим Сином було, Христом.
А Христос не писав нічого.
Тільки раз – на піску персто́м.
Ані грецькою, ані латиною,
ані мудрим словом юдейським –
говорив з душею-дитиною
вбогим суржиком арамейським.
Не хвалися, софісте, книжністю,
доля тлінного – забуття.
Вічно сяє любов’ю-ніжністю
Слово Божеє, хліб життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Світлана Себастіані