Між хмар круглий місяць на небі,
Освітлює звивистий шлях.
"Пуги", - залунало від греблі, -
Сови непідроблений страх.
З кущів враз озвалась гармата,
На злеті вогненний снаряд.
На сталі там надпис: " За брата ", -
А інші ще в черзі підряд.
Виводить рука твердо букви,
Складаючи в щемні слова.
" За тата". "За маму ", - що брови,
Все зводять в тривозі щодня.
Вслухаються, що там в новинах
Про Бахмут, Лиман, Вугледар.
Зрадливо тремтять спинні нерви -
Згубив ворог в бою весь запал.
А залп уже новий з гармати:
" За вдів ". " За сиріт ". " За сестер ".
Як волю в когось відбирати,
Щоб в пам’яті страх вам не стер.
" За мир ". " За свободу, Вкраїну ".
" За землю, зруйнований сквер".
Важка боротьба йде без спину,
Начисто б вогонь вас пожер.
В перемішку втома зі злістю
В козацьких серцях вже роки,
Аби впитись благою вістю -
Позбулись навіки орди.
05.03.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2023
автор: Валентина Ланевич