Українські жінки
В Польші на себе давно заробляють,
Ні подарунків, ані вітань
Вони не чекають.
Свята відмінили.
Розруха й війна.
Вернися живим -
Надія одна.
Найкраще вітання -
Живий і в строю.
Лише я про це
Бога молю.
Ти подарунок лише мій жаданий,
Й Твій поцілунок - палкий, коханий.
Бронь в Україні не тим же дають,
Лише трударі в бій в нас ідуть.
На тих, хто повинен
Нас захищати влада чомусь бронь
В нас наклала, щоб ця орда їх захищала.
Не від рашистів і терористів,
А від таких як вони егоістів,
Від наших жінок та наших дітей.
Вони від народу у нас оборона.
Професійні війська СБУ Херсон здали ,
Ні стиду ні сраму
Давно вже нема.
Як би рашисти перемогли,
Їм ще й дали б за це ордини.
Та і від влади їм нагорода -Бронь за це все,
Немає і слів, одне лиш слівце.
Є і гвардія й поліція є,
А скільки частної військ охорони.
Саме біля депутатів та бариг
Ці редути оборони.
Професійно, слів нема,
Йде війна.
Від наших жінок їх стережуть,
На фронт ці бійці чомусь не ідуть.
Дякую милі, що ви в нас хоч є,
Низький уклін вам за все.
Хай ангел в бою вас захистить,
Хай Бог наш людство просвітить.
Живими лише поверніться додому,
Хвала за це Богу і Духу святому.
Найкращий дарунок -
Це мирна весна.
Ми подумки з вами -
Чоловіками, синами.
Солдате, рідненький,
Тримай оборону
Та повернися
Живим ти додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: oreol