МИНУЛО ЛІТО

МИНУЛО  ЛІТО

Минуло  літо,  як  і  та  весна,
Не  встигли  озирнутись,  як  минуло,
Та  не  минула  клята  ця  війна,
І  вічним  сном  раschиsтсько  не  заснуло.

Минуло  літо,  десь  поне́слось  в  даль,
Але  війну  у  вічність  не  забрало,
Вона  вирує  ще  у  нас,  на  жаль…
Це  лихо  са́ме  нас  чомусь  спіткало.

Минуло  літо,  дзенькнуло  у  дзвін,
І  клямкою  на  брамі  загриміло,
Торкнулося  усіх  вкраїнських  стін,
Заплакало.  Лишать  нас  не  хотіло.

Минуло  літо,  та  трива  війна,
Минуло  літо,  мовби  і  не  бу́ло,
Воює  в  нашій  неньці  сатана,
І  це  жахіття  світ  весь  сколихнуло.

Минуло  літо,  та  не  щез  упир,
Воно  його  наза́вжди  не  приспало,
Потвора  взяв  на  нас  орієнтир
Й  з  квітучої  Вкраїни  пекло  стало.

Минуло  літо,  осінь  надійшла,
Тепер  вона  взяла́ся  керувати,
Можливо  ця  красуня  золота́
Поможе  нам  орду  страшну  приспати.

01.09.2022  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР