Боєць дивився ворогам у вічі
І стільки було в погляді зневаги...
У запорожців, в давнину на Січі,
Теж було вдосталь гідності, відваги.
Дивилась смерть кацапськими очима,
Він розумів, життя обірвуть кулі
І до років, що в нього за плечима,
Нових уже не накують зозулі.
Пощади не просив, тримався гідно,
Страху в очах не було навіть тіні.
Він захищав родину, землю рідну,
Промовив гордо: «Слава Україні!»
Оскаженілий ворог від безсилля
Впритул стріляв в беззбройного від люті.
Черговий злочин прояву насилля
І руССкій мір в своїй звіриній суті!
Дивись народе! Пам’ятайте люди!
Герой, який поліг на Полі Слави!
Про нього пам’ять вічно жити буде,
Звання Героя буде від держави.
07. 03. 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Мирослав Вересюк