Загинув, загинув, загинув…
Не сила це чути і знати:
Усі некрологи, і дати.
Як важко зростити людину,
Носити під серцем і в серці,
Любити, чекати, молити
І сіяти, сіяти жито,
Й собою вкривати від смерті.
Знамена летять кудись з вітром,
І першої пташки молебень
За тих молодих, що на небі
Летить над розстріляним світом.
Заплакав маленький підсніжник:
«Які полинові новини –
Загинув, загинув, загинув…»
Розсипала перли всі ніжність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Шостацька Людмила