Я, селянин!

Розкуйовдь  же  ти,  вітре,  волосся!

І  розпатлай  мені,  як  траву!

Розгортай,  як  достигле  колосся:

Я  живу!  Я  живу!  Я  живу!

 

Це  повітря  —  на  повні,  щоб  груди!

І  цей  дощ  —  щоб  кругом  все  росло!

Солов’ї  —  щоб  співали  повсюди

І  садочки,  щоб  квітло  село!

 

Ось  і  сонце  для  того  палає!

Ось  і  місяць,  щоб  всім  відпочить!

Ось  і  небо  усіх  обіймає

І  земля,  щоб  трудитись  і  жить!

 

І  повсюди  ростуть  хай  дерева.

Восени,  дозрівають  плоди

І  хай  людям  настане  перерва,

Як  врожаї  вберуть  їх  труди!

 

Бо  це  наша  земля  —  доброплідна

І  хто  любить  її  —  не  один!

Хай  ця  назва  для  когось  огидна,

А  я  гордий,  що  я  —  селянин!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Шарм