Від Сяну до Дону
І далі по світу
У коло ставаймо
Світлом зігріте.
Руки сплітаймо,
У колах кружляймо.
Всесвіт безмежний
У мирі єднаймо.
Ці ритуали відомо давно
Та люди ж бо дикі,
Тому так воно.
Єднаймо ми мови
Єднаймо серця,
Сила в єднанні
Від Бога Отця.
Чоловік то загарбник
Та захистник,
Він і добуде,
Він і зруйнує,
Доля така
Постійно воює.
Ми ж берегині
Ми матері
Вони лише діти, глухі і сліпі.
Досить кричати:
-Вбивайте чужих!
Досить кричати:
-Вбивайте живих!
Вже наступає справня весна,
Ти Берегиня - тому вже й права!
Ти народила, життя ти дала,
Це не для того, щоб війна відняла.
І в росіянок дітки теж є,
Те, що убите - дитятко ж твоє.
Коли зрозумієш прокльони свої,
Мир запанує на нашій Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: oreol