Люди ховають свій страх і силу,
Бо бояться лишитись одні.
А це ж наші незримі крила,
Є у кожного - треба не всім.
Люди бояться любов і ненависть,
І тому в них на серці вічні льоди.
Їм властива лише непотрібна цікавість
До заборонених солодких плодів.
Тому-то люди народ не вічний,
Що має ціль лише залишити слід.
І життя має кислий післясмак вишні,
І ми руйнуємо нами ж збудований світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Просто Христя