Чи поєднує доля таланти
Й спонукає творити красу,
Де художник, поет, музиканти
Всі змальовують в творах росу?
На поло́тна чи ві́рші лягають?
Чи картини у ві́ршах звучать?
Чи мелодію теж відчувають?
Чи думки́, мов струмочки дзюрчать?
Чи на нотному стані та гама
Ожила й в піднебесся злетить?
В світ краси не зачинена брама,
А у ньому – душевна блакить.
Які о́брази бачаться ними?
Чи гармонія є поміж них?
Чи між струнами душ їх тонкими
Є сплетіння вібрацій тісних?
Вміло пензлем той стан передати,
Що рядками ляга на папір,
А ще й в музику все повплітати,
Бо краса невичерпна, без мір.
Ноти, пензель, думки поетичні…
Незбагненна душі́ глибина,
І творіння ж такі фантастичні:
Все поєднують, все поглина.
Майстер музики, слова, палітри,
Дар від Бога прекрасне твори́ть,
Цей талант і негода не зітре,
І ніко́ли й ніщо не приспить.
08.03.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР