Утрачено віху німого прокляття.
Дикі стилети жоржинно згниють.
Хай не ховається віра в латаття -
Сили сторонньо-безверхо знайдУть...
Буде то ліс, чи болото, пустеля.
Всюди коріння зійдЕ з-під землі.
Одна чорнотА, як цілунок пастеля,
Жалами трути зіб'Є візавІ...
Куди не підЕш - не сховаєшся в бурі.
Дума і та - уві сні не втече.
Сходи натягнуто в рідній бандурі...
Знали, за віщо тримали плече...
01.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Сара Ґоллард