Цей подих вітру навесні,
Неначе я у тому сні.
Де в небі промені ясні.
Й співають пташки голосні!
Чудова мить, нове життя почати.
Старе б забути й не згадати,
Та я продовжую тебе кохати!
А хочу і не пам'ятати!
Так і тривають дні за днями.
Але на серці плачуть рани.
І лиш природи стан буття,
Назад поверне до життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Микола Вітченок