Боже! Коли мине ця хандра?
Це любовне прокляття... Мабуть ніколи!
Лиш коли піду в потойбіччя
Так в країні війна ! Але я не солдат
(Нажаль) скоріше містик ..
Та й той що переступив межу
І бачив янголів темних із темними крилами
Що забирали мене на небо...
Це були предвісники хвороби...
А я ж думав вау Круто!!! Влізу в паралельний світ! На картах випала хвороба
Гадалка з сусіднього села нагадала
Пів року лишилось до хвороби...
А мав загинути ! Гуляв в грозу
І блискавиця пролетіла в сантиметрах від лиця... Кричав і плакав Господи пощади!
Даю обітницю... Бог пощадив...
А для чого ... Хіба це життя??
І на правій руці мітка... На всю руку
Мічений значить??? Маю здібності?
До окультизму??? Мітка Диявола!
Так сказала Софія Чорна(чорнокнижниця!!!)
Може це не просто життя а відпрацювання карми? А потім смерть... І в нове тіло реінкарнація ... Про що вчив вчитель Тори Даніель Ністар... Але я хочу пізнати таємниці окультизму я готовий на все... Уб'ють окультні сили мені пофіг ... Все повинно вийти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2023
автор: Ростислав Мельничук