Чи моя це вина?
Що люблю без упину.
Така доля моя,
І нема часу плину.
Так неначе на вік
Процвіте та любов,
Та за роком вже рік,
Розчаровуюсь знов.
Душа ангелу не личить,
Бо торкнувшись землі
Серце іншого кличе,
Грають разом як діти малі.
А за тим вже страждання,
А за тим вже розкол.
За одне лиш бажання
Я втрачаю престол,
На якому сиділа моя душа,
Але вже падала тричі.
І тепер на землі я сама,
І нікого не кличу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2023
автор: Cosmos_03