Зміївщино! Міцна і незламна,
Зеленієш, бо сонце й весниться,
В білі котики вкрилась вербиця –
Та болять твої рани і шрами…
Шпак на гілці виводить грайливо
Серенади чудовій, єдиній,
Мальовничій моїй Зміївщині –
Хай розквітнуть поля й щедрі ниви.
Кожен так за весняним цим скучив!
«Миру й злагоди!» – пісня кричала.
І молились мої зміївчани
За Донець і за сонячні кручі.
Хто не любить красу – просто вбогий.
Я б писала про край без упину:
«Будь щаслива, моя Зміївщино!
Віри! Злагоди всім! Перемоги!»
/Дякую за світлину "МЕДІА-ЗМІЇВ"/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2023
автор: Білоозерянська Чайка