Почубились


З  тобою  навіть  чубитись  люблю  -
Щипати  поглядом,  навалюватись  словом,
За  хвіст  кусати  істину  твою
І  не  признатися  про  це  в  розмові.  

У  пристрасті  побити  тарілки  
Твоїх  думок  -  отих,  що  найвірніші.
Твій  погляд  мене  хлеще  як  гілки,
А  як  мовчиш,  то  часом  ще  сильніше.  

Закрити  очі,  бачити  зірки,
Крутити  головою  навіжено.
З  обіймів  вириватись,  (навпаки  
Бажати  в  них  закутатись  блаженно),  

А  потім  стихнути,  як  віск  тебе  топить,
Заповнити  тобою  всю  себе.
Ми  чубимось  лише  коротку  мить
І  в  цей  момент  я  теж  люблю  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2023
автор: Kлер Клер