Знецінене не знайде шляху до світла...
Колись я пройдУ повз умиті роялі,
Торкаючи клавіші, всипані сном.
Стоятимуть квіти, як зАвжди зів'ялі,
Але найгарніші,..з опалим звеном.
Лягатиме промінь у чисті сонети.
Відблиском зАйдеться тінь-круговерть,
Аби не зоставити ніжні тенета...
Хай спочиває...розбитий мольберт...
Вікна, усипані долею правди,
Будуть живити стовІдголос рам...
Більше не збудуться фініш і старти -
Сонцю замало...затінених брам...
05.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Сара Ґоллард